ссылка на мегу ссылка Челябинск МЕФ мяу мяу

Вставай, братан, ухожу закладки делать!

Так началась моя новая пьянка. Мне было уже все равно на эту жизнь, на этот бесконечный хаос. Жизнь наркомана-комика – это как джазовая импровизация: каждый день новые нотки, новые ритмы, новые события.

И вот я стою на углу угрюмой пятерочки, белые ручки дрожат от ожидания. Все такие дружелюбные, все вместе – это наш маленький клуб. Скоро начнется настоящий бзик, и мы все в это втянемся.

Веселый ручник, я тебя затащу, и ты только бзикнишься!

И вот, меня обнимает свежий аромат мефедрона. В голове колба, словно кипяток на плите. Мои глаза начинают огоньки мерцать, и я медленно расколбасиваюсь. Забыться, ощутить всю эту свободу – вот что я ищу.

Проходит время, и я уже полностью вмазан в нашем маленьком сообществе хи-хи-наркоманов. Мы смеемся над жизнью, над собой. Поменялись всеми шприцами, но не потеряли друг друга. Ведь только мы понимаем друг друга, только мы знаем, что такое настоящая свобода.

И вот однажды, пока я восстанавливаюсь после дымной вечеринки, вижу ее – свою бывшую. Сколь же странный поворот судьбы, встретить ее именно здесь, на этой кассе, среди нашего сообщества марихуанщиков.

Бля, а можно купить здесь радость или только закладки? – проносятся мысли в моей голове.

Хер с ней, пусть у нее будет своя жизнь, пусть терпит свою колбасу!

Я ухожу в другой край пятерочки, пытаясь уйти от ее взгляда. Но там она снова – на другой кассе, улыбаясь как будто ничего не произошло. Возможно, это просто иллюзия, вызванная вмазкой моего воображения. Но она такая же прекрасная, такая же непредсказуемая.

Я говорю себе, что это все остатки ручника и нервы расколбасились. Но глубоко внутри я хочу, чтобы она услышала меня, чтобы услышала мои шутки, мой сумасшедший смех.

Вот опять наркотики подняли свою красивую голову. Я забываю о мире вокруг, забываю о ней. Я только хи-хи и дым, который отводит все проблемы далеко-далеко.

Но когда я трезвею, когда дым рассеивается, она все равно там, в моей памяти. Перебороли ли мы свои преграды, она ушла, и я остался. Остался с этим бзиком, с этими закладками и колбой в руке.

Все хорошо, братва, все это лишь часть нашего шоу. Взял шутку, посмеялся, а потом нашел свою истинную радость.

И вот я стою на углу угрюмой пятерочки, белые ручки дрожат от ожидания. Все такие дружелюбные, все вместе – это наш маленький клуб. Скоро начнется настоящий бзик, и мы все в это втянемся.

Радости всем нам, ручник почти начинается! Хи-хи!

А там, может быть, ее встречу. Вдруг она тоже решила закладку сделать? Вдруг она тоже расколбасилась и решила вмазаться? Кто знает, какая там за этими стенами нашего клуба жизнь?

Так вот, братаны, несмотря на все эти дымные задоры, нашу борьбу, нашу необычную жизнь, мы все равно ищем свою настоящую радость. И может быть, она находится именно в тех встречах, которые кажутся случайными, но в душе затронули нас самых глубоко.

Искренние радости, комрады! Вперед за новыми закладками и новыми приключениями!

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!